Побутові рекуператори ПВУ з рекуперацією

Рекуператор в будинок

Сучасні будинки герметичні – доступ свіжого повітря надійно перекривають склопакети, багатошарові ізоляційні матеріали, ущільнювачі дверних блоків. Дідівські методи провітрювання через віконні стулки неефективні та з урахуванням нинішньої вартості енергоносіїв та ще й недешеві.

Побутовий рекуператор для котеджу або будинку підтримує гігієнічний стандарт концентрації СО² та О² у повітрі та здоровий мікроклімат у житловому приміщенні без протягів. Побутова установка скорочує тепловтрати через вентиляцію та знижує витрати на опалення на 40-70%.

Плюси вентиляції із рекуперацією

Пристрій містить теплообмінник, через який проходить два повітряні потоки: з житлового простору на вулицю і з вулиці до будинку. Швидкість потоків регулюють вентилятори, на стінках залишається конденсат, що зволожує припливне повітря.

Рекуператор виконує два завдання:

подає свіже повітря та видаляє використане;
підігріває вхідний потік за рахунок тепла, що виходить;

Провітрювання із збереженням тепла необхідне, якщо в будинку погано працює природна вентиляція або її взагалі немає, пітніють вікна, підвищена вологість. Застосування рекуператорів виправдане у приватних котеджах, особливо з великою площею, у квартирах старого житлового фонду з високою стелею, апартаментах з підвищеними тарифами на електрику. Ідеальне рішення, коли потрібна автономна вентиляція приміщення.

Головна перевага – суттєва економія на опаленні, при цьому прилад споживає енергії не більше, ніж звичайна лампочка.

Додаткові плюси рекуператора:

підтримує оптимальну вологість повітря, але без цвілі та конденсату на вікнах; у кімнатах легко дихається
затримує пил, тополиний пух, комах,
може замінити природну вентиляцію, працюючи і на приплив, і на витяжку
функціонує цілий рік – влітку зберігає прохолоду, взимку знижує навантаження на опалення

Де встановлювати побутовий рекуператор

Рекуператор необхідний у приміщеннях, де люди проводять багато часу, зокрема в спальнях, вітальних, дитячих кімнатах та кухнях. Виробники рекомендують встановлювати один вентиляційний пристрій на площу 20-25 м². Найкращим місцем для розташування є бічна сторона кімнати, подалі від вікна, на висоті близько 30 см від стелі. Наявність пульта дистанційного керування дозволяє встановлювати вентиляційний апарат вище рівня зросту людей.

Варто дотримуватися загальних правил, які стосуються будь-якого вентиляційного обладнання. Наприклад:

Повітрозабірні отвори для припливних систем вентиляції слід розташовувати на відстані не менше 1 м від рівня стійкого снігового покриву.
Для зручності обслуговування бажано, щоб установка системи вентиляції, а також вентилі зовнішніх блоків кондиціонерів знаходилися на достатній висоті. В іншому випадку для проведення регулярного обслуговування доведеться звертатися до сервісного інженера та альпініста, що може бути надмірно витратно.

Як розрахувати рекуператор?

Для досягнення максимальної ефективності та високого коефіцієнта використання (ККД) рекуператора, правильний розрахунок і підбір є надзвичайно важливими. Це допомагає економити значні кошти на опаленні та кондиціонуванні приміщень.

Для визначення кількості енергії, необхідної для нагрівання або охолодження приміщення без рекуператора, використовується наступна формула: 0,335 х об’єм повітря (температура у приміщенні – температура зовні). Згідно норм СНиП 41-01-2003 “Опалення і вентиляція”, об’єм повітря на одну людину складає 60 м3/рік. Підставляючи дані у формулу, отримуємо: 0,335 х 60 м3/рік х (23-(-15)) = 763,8 Вт.

Для розрахунку енергоефективності рекуператора необхідно знати його ККД. Зазвичай, виробник вказує цей показник, який залежить від типу пристрою. Наприклад, візьмемо пластинчастий рекуператор з ККД 0,50. Тоді енергоефективність становитиме 763,8 Вт х 0,50 = 381,9 Вт. Як видно з цього прикладу, витрати на нагрівання або охолодження зменшилися практично вдвічі!

На що звертати увагу при виборі рекуператора

Прилади відрізняються габаритами, продуктивністю, класом очищення повітря, додатковими функціями.

Теплообмінник може бути пластинчастим або трубчастим за конструкцією, реверсивним або перехресним за принципом роботи. На тривалість експлуатації впливає матеріал: його виготовляють із пластику, міді, кераміки, нержавіючої сталі, алюмінію.

Продуктивність побутових рекуператорів становить у середньому 100-150 м³/годину та покриває санітарні норми, встановлені стандартами. Потужність підбирають, виходячи із площі кімнати та населеності.

При виборі слід звертати увагу на:

енергоспоживання;
рівень шуму;
особливості монтажу та підключення пристрою;
матеріал теплообмінника;
реальні відгуки споживачів;
додаткові опції.

Важливими є надійність бренду, вартість приладу, особливості обслуговування – в процесі експлуатації потрібно чистити фільтри та теплообмінник від пилу (пилососом), наприклад, один раз на квартал або частіше, якщо поблизу проїжджа частина.

Одна припливно-витяжна установка з рекуперацією на весь будинок

Якщо передбачається монтаж потужного обладнання, то пристрій інтегрують у систему інженерних комунікацій на стадії проектування та будівництва.

Підлоговий, стельовий або настінний рекуператор, як елемент припливно-витяжної вентиляції, встановлюють у технічному приміщенні, зручному для монтажу та обслуговування. Це котельня, горище або підвал. Вентиляційні канали, що йдуть по неопалюваних зонах, утеплюють. Припливними каналами повітря йде в усі житлові кімнати. Витяжку, як правило, розташовують у коридорах, санвузлах, бойлерних, коморі у вигляді однієї-двох витяжних точок.

Експлуатаційні витрати централізованої припливно-витяжної установки знижує автоматика – налаштовує вентилятори, регулює тиск залежно від концентрації СО₂, підтримує вологість, керує повітряними заслінками.

Система побутових рекуператорів у кожній кімнаті

Сучасні прилади можна підключати локально, без узгодження з централізованою системою контролю. Один компактний пристрій на стіні обслуговує одне приміщення, не змінюючи мікроклімату в інших кімнатах.

Вважається доцільним встановлювати рекуператори у вітальні, спальні, дитячій, у вбиральні, де відсутня вентиляція. Якщо в кімнаті немає зовнішніх стін, пристрій зв’язують з вулицею через сусіднє приміщення, збільшуючи довжину каналу.

Під час роботи одиночної установки в кімнаті залишаються зони, не охоплені провітрюванням. Для збалансованої вентиляції прилади різних приміщень синхронізують попарно або поєднують у кластер.

Парами установки працюють на одній швидкості та в реверсивному режимі: коли одна подає повітря, інша – видаляє. Через заданий інтервал часу вентилятори змінюють напрямок на зворотний. В результаті охоплюються сліпі зони і покращується якість вентиляції.

Попарно рекомендують поєднувати прилади, що працюють у схожих за обсягом кімнатах, наприклад, спальнях. Щоб повітря перетікало між ними, достатньо зазору між дверима та підлогою висотою в 10 мм. Можна зробити вентиляційні отвори у дверному полотні.

Монтують пристрій на висоті близько 2 м від підлоги, відступивши трохи вбік від зони спальних місць, диванів. Не варто встановлювати прилад над варильною поверхнею.