Вентиляція в погребі – ефективні рішення та поради

1. Природна вентиляція в погребі
2. Примусова вентиляція в погребі
3. Розрахунок повітрообміну
4. Вентиляція через одну трубу
   • діаметр труби для вентиляції підвального приміщення

Вентиляція у підвальному приміщенні це важливий аспект, оскільки ця споруда може мати подвійне призначення і використовуватися не лише для зберігання харчових продуктів, а й служити господарям у якості захисних укриттів, також дані споруди часто обираються для розширення корисної площі будівель. Враховуючи це необхідно правильно організувати систему вентиляції у погребі.

Відсутність або ж недостача вентилювання технічного приміщення може призвести до таких неприємних явищ як надмірна вологість, яка викликає швидке утворення плісняви та грибків, це своєю чергою спричиняє швидке псування не лише продуктів, але й стін та поверхонь, а також призводить до корозії.

Правильно ж організований повітрообмін, навпаки повинен відповідати певним нормам, а також температурно-вологісним показникам і бути відповідним до особливостей кожного конкретного підвального приміщення. Наприклад, для зберігання овочів та фруктів потрібно упродовж усього року підтримувати приблизно однаковий температурний режим – від + 2 до + 5℃ та вологість до 90%. Саме це допоможе уникнути неприємностей, у разі неправильно облаштованої системи вентиляції чи її відсутності або ж недостачі.

Загальні вимоги до вентилювання підвалів визначає пункт 3.4.3 “Правил і норм технічної експлуатації житлового фонду”. Там зазначається, що дані приміщення мають провітрюватися цілий рік за допомогою облаштування в них витяжних каналів і отворів. Можливе створення спеціалізованих пристроїв і монтаж систем примусового повітрообміну. Видалення надлишку вологи та підтримка належної температури у підвалі відбувається двома типами вентиляційних систем.

Природна вентиляція в погребі

Природна вентиляція не потребує якихось технічних новинок під час її реалізації, вона підходить для поновлення повітряних мас в невеликому приміщенні площею до 50 кв.м. Найпростішим варіантом провітрювання є вентиляція, яка функціонує за допомогою одних лише душників, отворів у фундаменті або цокольній частині споруди. Також повітрообмін може відбуватися через випадкові та нерегульовані отвори – нещільності (щілини, люки і т.д.) таке природне провітрювання називають інфільтрацією. Але цього може бути недостатньо.

Для більш ефективного повітрообміну потрібно у підвальному приміщенні облаштувати 2 повітропроводи – витяжну та припливну труби.

Кожна з них виконує свої функції – видалення та приплив повітря ззовні:

1. Встановлення витяжної труби виконується в одному з кутів підвального приміщення, нижня частина повітроводу розміщується під стелею, а верхня частина виходить приблизно на 30 – 60 см над козирком даху на вулицю та накривається дефлектором. Нижній кінець труби повинен бути біля стелі, задля того, щоб тепле повітря могло легко переміститися в верхню частину приміщення та вийти назовні. Для зниження вірогідності появи конденсату та інею взимку потрібно утеплити повітропровід – вклавши одну трубу в іншу, а простір між ними заповнити шаром утеплювача (мінватою), товщиною 5 см.
2. На протилежній стіні в кутку монтується припливна труба. Відкритий кінець, який заходить у приміщення має знаходитись на висоті 20 см – 40 см, від підлоги підвалу. Потрібно також врахувати, щоб отвір припливної труби ззовні знаходився на висоті 50 см від поверхні землі. Вона повинна бути нижче витяжної не менше ніж 1 м.

Примусова вентиляція в погребі: у разі не результативності природної

У тих випадках, коли природного вентилювання підвалу недостатньо, через його залежність від різниці температур, облаштовують комбіновану систему. Припливно-витяжна вентиляція повинна забезпечувати безперебійний обмін повітря. Вона облаштовується так само як природна з використанням припливної та витяжної труб, але додатково у витяжний, а також у разі, якщо приміщення велике, то і в припливний вентканал вмонтовується витяжний чи осьовий вентилятор до 100 Вт. Такі міри сприятимуть швидкому вивільненню відпрацьованого та надходження свіжого вуличного повітря, тим самим створюючи правильний мікроклімат.

Розрахунок повітрообміну в підвальному приміщенні

Організація ефективного повітрообміну у підвалі неможлива без розрахунку кількості необхідного повітря, яке поступає та відводиться через повітропроводи. Кількість повітряних мас залежить від діаметра припливної та витяжної магістралі.

Кратність повітрообміну повинна становити не менше одиниці. У «Довіднику проєктувальника» під редакцією Павлова Н. Н. і Шиллера Ю. І. уточнюється, що оптимальним буде забезпечення 1,5-кратного обміну повітряної маси за 60 хв.

Щоб розрахувати необхідний показник повітрообміну для початку дізнаємося кубатуру підвального приміщення (м3). Після, множимо отримане значення на середню величину кратності. Наприклад, якщо приміщення має розміри: 2×3×4 м, його кубатура становить 24 м³. Значить до такого підвалу має надходити 24 м³ × 3 = 72 м³ повітря на годину.

Вентиляція в погребі взимку: чи потрібно закривати вентиляцію в погребі взимку?

До  цього питання слід підходити в індивідуальному порядку. Це залежить від багатьох факторів — температур всередині та на вулиці, від різниці цих температур, від рівня вологості тощо. Душники слід закривати при сильному підвищенні вологості та/або різкому зниженні температури. Якщо на стелі стали конденсуватися краплі рідини, це сигнал про те, що душники слід закривати.

Класична схема – вентиляція погреба через одну трубу

Однотрубна система є ефективною у невеликих підвалах з верхнім лазом. Нагріте повітря збирається під рівною стелею, а потім виводиться назовні через вентканал. Таким чином можна організувати як природну вентиляцію, так і активний повітрообмін з примусовим припливом.

Діаметр труби для вентиляції погреба

Залежно від об’єму погреба та сфери його експлуатації, параметри повітрообміну розраховуються згідно з інженерними показниками. В залежності від отриманих результатів, підбирається діаметр припливного та витяжного патрубка. Можна використовувати труби діаметром від 80 до 150 мм, відштовхуючись від площі приміщення. Чим більша площа приміщення, тим більший діаметр труби потрібен. Для розрахунку діаметра повітропроводу, розраховуємо потрібні витрати повітря за формулою:

L = K×V, де L — витрати повітря (м³/год); К — кратність повітрообміну, V – об’єм підвального приміщення (м³).

Вираховуємо перетин повітропроводу за формулою:

F = L÷(Sx3600), де F — перетин повітропроводу (м²); L — витрати повітря (м³/год), S = швидкість руху повітря (середня річна швидкість потоку повітря в природній вентиляції — 1 м/с).

Вираховуємо радіус повітропроводу за формулою:

R=√F÷π, де R — радіус повітропроводу (мм), F — перетин повітропроводу (мм²), π=3,14.